Київ. 14 липня. УНІАН. Найбільш розгалужену мережу громадських приймалень по Україні має ВО «Батьківщина» та «Блок Петра Порошенка «Солідарність», найменшу – «Опозиційний блок».

Про це повідомила на прес-конференції в УНІАН керівник проекту ОПОРИ у рамках програми USAID «Рада» Олена Рибій.

«Найбільш розгалужену мережу приймалень по Україні має Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» - 370, друге місце посідає «Блок Петра Порошенка «Солідарність» з 284 приймальнями. Найменше приміщень, які працюють на прийом громадян, було зафіксовано у політичної партії «Опозиційний блок» - 81», - поінформувала Рибій.

Видео дня

За її словами, найбільша кількість приймалень концентрується в Харківській, Одеській, Львівській та Чернігівській областях, найменша - у Закарпатській, Луганській, Сумській та Херсонській областях «Це ілюструє факт того, що парламентські партії нерівномірно розбудовують свою роботу в регіонах і деякі області практично не працюють з громадянами з питань роботи партій», - сказала вона.

Водночас Рибій зазначила, що перевірка ОПОРИ громадських приймалень партій встановила, що низка парламентських політичних сил не має своїх представництв у деяких областях, а отже, не проводить належну роботу з громадянами у міжвиборчий період.

За словами Рибій, співставлення даних щодо кількості офіційно зареєстрованих у Міністерстві юстиції партійних осередків та приймалень - приміщень з функцією прийому і консультування громадян, виявило високий рівень розбіжності по усіх парламентських партіях, окрім «Об’єднання «Самопоміч». «Це може свідчити про те, що більшість офіційно задекларованих партійних осередків функціонують здебільшого «на папері» і не проводять реальної роботи з громадянами на місцях, а інформація про партійні організації, якою володіє Міністерство юстиції України, з високою ймовірністю є застарілою», - сказала Рибій.

Під час перевірки з’ясувалося, що у форматі приймалень функціонує лише близько третини наданих ОПОРІ контактів у партійних осередках.

Рибій також зазначила, що мережу виборчих штабів партії звично позиціонують як мережу приймалень, у той час як вони насправді припинили свою діяльність. Найбільше таких випадків було виявлено у Радикальної партії Олега Ляшка, а також у партії “Народний фронт”.

Водночас Рибій зазначила, що приймальні депутатів-мажоритарників є популярним інструментом безпосередньої комунікації громадян з носіями законодавчої ініціативи. Основною проблемою, з якою зіштовхнулися громадські консультанти ОПОРИ під час моніторингу роботи депутатських приймалень, є відсутність у вільному доступі вичерпної та актуальної інформації. Частина народних депутатів відмовилася надати відповідну інформацію. Не всі приймальні, про існування яких було задекларовано на сайтах народних депутатів, насправді працювали. Переважно приймальні розташовуються в приміщеннях, що надані в користування народним депутатам органами місцевого самоврядування, часто депутати орендують приміщення у комерційних структур чи приватних власників. Приймалень, які працюють щоденно і постійно відкриті для відвідування громадянами, небагато. У більшості випадків безпосередній прийом громадян здійснюють помічники народних депутатів та юристи, а не особисто народні депутати.

“У середньому кожен депутат має по три приймальні, проте їх число різниться залежно від особливостей округу. Типовою є ситуація, коли мажоритарники мають приймальні у кожному райцентрі свого виборчого округу, – сказала Рибій.

За інформацією народних депутатів та їх помічників, найчастіше громадяни звертаються за матеріальною допомогою, юридичними консультаціями, з приватними побутовими проблемами або проханням вирішити актуальні проблеми округу (відновлення інфраструктури, ремонт освітніх закладів, реконструкція історичних пам’яток чи інших будівель тощо).

«Якщо говорити про закономірності роботи громадських приймалень парламентських партій, то варто зазначити, що взагалі інститут приймалень партій не є затребуваним інструментом в українському суспільстві», - сказала Рибій.

Відповідаючи на запитання щодо оцінки роботи приймалень за 5-бальною шкалою, Рибій зазначила, що роботі громадських приймалень мажоритарників можна поставити «4». «Це реально діючий інструмент, і громадяни дуже активно звертаються до приймалень. Ця ситуація не може бути поширеною на всю Україну - в деяких областях можна поставити «5», в інших «2». Що стосується приймалень партій, то тут оцінка дуже низька – від «1» до «2», - додала вона.

Як повідомила прес-секретар ОПОРИ Яна Золотарьова, у 2016 році в рамках Програми USAID “Рада: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво” ОПОРА здійснила збір та перевірку даних щодо контактів громадських приймалень парламентських партій, які мають свої фракції у Верховній Раді (“БПП”, “Народний фронт”, “Опозиційний блок”, “Самопоміч”, Радикальна партія Ляшка, “Батьківщина”), та 198-ми депутатів, обраних в одномандатних виборчих округах.

“З інформаційними запитами ОПОРА зверталась до центральних офісів та місцевих осередків шести парламентських партій. Запит ОПОРИ щодо надання своїх регіональних контактів проігнорували центральні офіси Радикальної партії Олега Ляшка та “Опозиційного блоку”, - повідомила Золотарьова.

Також були опрацьовані дані з відкритих джерел. Адреси, дні та години прийому були особисто перевірені представниками ОПОРИ у всіх 24 регіонах України та м. Києві в період з березня по червень 2016 р.

Золотарьова також зазначила, що на основі цієї інформації була створена інтерактивна всеукраїнська мапа, яка станом на 12 липня 2016 р. містить дані щодо 1 725 приймалень, 484 з яких є приймальнями депутатів, а 1 241 – парламентських партій.